Пам'ятки для учнів

Увага, пом'ятайте під час літніх  канікул!

УВАГА!

       Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать:
артилерійські снаряди,
реактивні й інженерні міни,
авіабомби, детонатори,
ручні гранати.
     Всі вони споряджені вибуховими речовинами й можуть вибухнути від удару, тертя, струсу чи інших механічних впливів.
     Вибухові речовини, що застосовуються в боєприпасах, являють собою хімічні сполуки різного кольору – від світло-жовтого до темно-коричневого. Навіть після довготривалого перебування у воді чи землі ці речовини не втрачають здатності вибухати, а в деяких випадках, після хімічної взаємодії з металевим корпусом боєприпасів, утворюють новий вид дуже чутливої вибухової сполуки.
    Вибухонебезпечні предмети, що залишилися невиявленими після Великої Вітчизняної війни, можна знайти у водоймищах, у лісі, у полі, на городі, у розвалинах будівель та під час розкопок. Частіше вони виявляються в місцях колишніх бойових дій

ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

  З метою своєчасного виявлення вибухонебезпечних предметів необхідно: ретельно оглядати місцевість довкола дитячих оздоровчих таборів, туристичних баз, садів, будинків відпочинку.

     Щоб уникнути нещасних випадків, треба пам’ятати, що зовнішній вигляд боєприпасів від тривалого перебування в грунті або в воді сильно змінюється. Вони під впливом вологи деформуються, іржавіють й від найменшого дотику вибухають.

     Тому в разі виявлення незнайомих або схожих на вибухонебезпечні предметів треба: 

- ні в якому разі не чіпати їх,

- організувати огородження або охорону місця знахідки,

- терміново повідомити поліцію, військкомат, управління (відділ) з питань       надзвичайних ситуацій або інші органи виконавчої влади,

- видалити всіх сторонніх від місця знаходження боєприпасів. 

БЕРЕЖІТЬ СВОЄ ЖИТТЯ! 

НЕ ЧІПАЙТЕ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ – ЦЕ ЗАГРОЖУЄ ЖИТТЮ!

ПРАВИЛА

ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В ЛІСІ 

Розумне користування дарами природи — невід’ємне право людини.

Величезної шкоди лісам завдають лісові пожежі. Це страшне лихо не тільки для деревної рослинності, але й для всього живого. Основна причина їх виникнення — порушення протипожежних правил відпочиваючими та іншими людьми, які перебувають у лісі. Гинуть не тільки дерева, а й птахи, звірі, вигоряє лісова підстилка і верхній шар ґрунту.

За кілька хвилин вогонь може знищити те, що виросло за кілька десятиріч. Пожежа завдає величезної шкоди навіть тоді, коли вона поширюється лише по землі і не переходить на крони дерев.

Відповідно до Правил пожежної безпеки в лісах України, які є обов’язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) і громадянами, що з будь-яких причин перебувають у лісі, протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:

- розведення багать у лісі (крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях);

- заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;

            - витрушувати з люльок гарячий попіл, крім місць, що обладнані для цієї мети

- залишати у непередбачених для цього місцях лісу обмащене, просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я тощо;

- заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна;

- експлуатувати машини та інші механізми з несправною паливною та іскрогасною системою;

- палити або користуватися відкритим вогнем під час проведення робіт з паливно-мастильними матеріалами (переливання пального, заправлення двигунів тощо);

           - використовувати на полюванні пижі, виготовлені з горючих або здатних тліти матеріалів.

Окрім цього, підприємствам, установам, організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) та громадянам забороняється: 

- розміщувати ближче ніж за 100 м від стіни хвойного лісу, 50 м – мішаного, 20 м – листяного склади паливно-мастильних та інших горючих матеріалів, автозаправні станції та вогненебезпечні виробництва, смітники, житлові і виробничі приміщення (у випадку існуючого ближчого за відстанню розміщення названих об’єктів від стіни лісу здійснювати додаткове протипожежне облаштування цих об’єктів);

- випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські пали); залишати під час будівництва доріг, газопроводів, нафтопроводів, мереж електропередачі, зв’язку, радіофікації, інших комунікацій та об’єктів деревні залишки і горючі матеріали;

- звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо;

 - здійснювати у лісі без узгодження з постійними лісокористувачами роботи з використанням вибухових та інших горючих речовин.

 На території лісового фонду багаття розкладати дозволяється на спеціально обладнаних ділянках зон і місць відпочинку. Перш ніж розкласти вогонь на галявині, в визначеному для цього місці знімають дернину і відносять її вбік. На галявині виривають суху траву. Якщо ґрунт торф’янистий, то розводити багаття категорично забороняється, бо це може призвести до підземної пожежі .

Якщо в лісі виникла пожежа

Найпоширеніший засіб гасіння — нахльостування полум’я віником з гілок листяних дерев.

Потрібно рухатись по вогнищу й завдавати хльостких ударів, неначе замітаючи полум’я в бік, на вигорілу площу. Збивши основне вогнище, під час наступного удару по цьому місцю віник затримують, притискаючи до палаючої кромки, і повертають, що дозволяє горючим матеріалам остигнути. Група з трьох-п’яти осіб за 40–50 хв. може загасити пожежу нахльостуванням її кромки завдовжки 100 м.

Також для гасіння лісових пожеж використовують спосіб закидування кромки пожежі рихлим ґрунтом, який викопують штиковими лопатами. Для цього ґрунт, що забирається лопатою поблизу кромки пожежі, кидають уподовж неї. Грунт, що потрапляє на горючі матеріали, охолоджує їх та ізолює від повітря. Для гасіння спочатку збивають полум’я, а потім, зупинивши пожежу, насипають на кромку шар ґрунту завтовшки 6–8см. Крім цього, якщо поблизу є водоймище, вогонь заливають водою.При цьому починають наступ на вогонь з того боку, куди він рухається, і намагаються оточити район пожежі з усіх боків.

Будьте пильними, неухильно дотримуйтесь правил пожежної безпеки в лісі, адже охорона його від пожеж – моральний обов’язок кожного члена суспільства!

Як захиститися від кліща

Кліщі є носіями збудників кліщового енцефаліту - важкого захворювання, що уражає центральну нервову систему .

      У весняно - літній період настає найбільша активність кліщів.

     Для попередження цього захворювання необхідно дотримуватися найпростіших запобіжних правил.

Пам’ятайте!

• Одяг повинен надійно закривати тіло.
• Комір і манжети одягу можна змастити камфорною олією.
• Вуха і волосся потрібно закрити косинкою або беретом .
• Можна застосовувати засоби відлякування комах, крем „Тайга” , лосьйон „Ангара” , аерозоль „ Дета

Будьте уважні!

 Повернувшись з лісу, необхідно ретельно оглянути одяг і тіло. Особливо: голову, шию, відкриті ділянки шкіри.

 Перша допомога

• Кліщів, що присмокталися, треба видалити, для чого шкіру навколо кліща змащують ефіром, бензином.
• Ранку необхідно змазати розчином йоду.
• Якщо при видаленні кліща голівка його відірвалася і залишилася в товщі шкіри, потрібно негайно звернутися в медичну установу для видалення голівки, введення гамма – глобуліну і подальшого спостереження.

        ЧТО ТАКОЕ ПАРКУР?

Паркур — современная разносторонняя дисциплина, сочетающая в себе навыки рационального перемещения, а также работу над своим сознанием для оценки жизненных ситуаций и принятия в них максимально верных решений. Она постоянно впитывает в себя все больше других дисциплин, таких как лёгкая атлетика, гимнастика, скалолазание, боевые искусства, плавание, брейк-данс, капоэйра, и многие другие.  

    Паркур для начинающих, строится, в первую очередь, на базовых элементах, освоение которых необходимо для выполнения более сложных трюков.. На первых порах очень важно не переоценить себя и не пытаться сделать слишком много за короткое время. Следует помнить, что объем нагрузок должен возрастать постепенно от тренировки до тренировки, но ни в коем случае не уменьшаться. Тренировочные занятия следует проводить в присутствии опытных трейсеров, которые уже достигли определенного мастерства в дисциплине и смогут продемонстрировать главные элементы, грамотно объяснив технику выполнения.

     Если говорить о Паркуре в плане контроля риска, это означает, прежде всего, понимание, чем именно является это искусство. Каждый может понять суть и избежать риска. Несмотря на сенсационность и популярность (преимущественно в СМИ) сложных прыжков и покорений высот, суть Паркура не в прыжках с крыши на крышу и других бросающих вызов смерти трюках. Любой, кто думает, что это так – глубоко и опасно заблуждается.

    Паркур представляет собой отработанное движение, изящество, контроль, эффективность и самовыражение. Всё это может быть выполнено в любом месте – но почему выбирают такие небезопасные зоны, как крыша, чтобы тренироваться? Ведь более удобный и разнообразный ландшафт можно почти всегда найти на уровне земли! Высота, на которой вы тренируетесь, не оправдывает необходимости, и большинство крыш фактически не имеют преимуществ, способных помочь человеку, развивающемуся как Трейсер. Это искусство также основано на развитии и улучшении физического состояния, делая человека сильным, быстрым, эффективным: одним словом, здоровым. Таким образом, получение ран, повреждений, ушибов и иного вреда здоровью в процессе обучения искусству, которое призвано сделать нас более здоровыми, не только иррационально, но также противоречит основным целям Паркура. Поэтому при занятии паркуром всегда должны следить за безопасностью собственных тренировок. Возьмите паузу.

Оцените опасность.

      Дайте ответ на вопросы: Зачем брать на себя

ненужный риск, возможно ли столь же эффективно получить те же самые навыки более безопасным методом? Какое место в вашем Паркуре занимает демонстрация опасных элементов, призванных производить впечатление, а какое эффективное перемещение? Будьте честны сами с собой. Нельзя сказать, однако, что Паркур не может осуществляться на больших высотах. Цель всех практиков — быть в состоянии перемещаться свободно и эффективно – независимо от окружающей среды, высоты, ограниченности или просторности. Дело в том, что окружающая среда не главное; главнее это мастерство, и возможности тела. Не крыша важна – важны Вы! Поэтому сосредоточьтесь на себе.

ЧТО ВАЖНО ЗНАТЬ!

Первое, и наиболее важное.

    Пусть вас не обманывает то, что вы видите в кинофильмах или по телевидению: почти во всех этих сценах безопасность и меры по ее обеспечению находятся под контролем профессионалов, в то время как другие профессионалы гарантируют, что не случится ошибок, и никто не пострадает.

Второе.

    Физ подготовка. Начинать с нее и только с нее. Сперва необходимо сделать свои руки сильными, а потом уже пытаться карабкаться, делать стойки и т.п. Глупо надеяться на выносливость, которой не откуда взяться.

Третье.

    Никаких прыжков по началу. Многие ошибочно понимают паркур, как прыжковый спорт. Отсюда куча опасных прыжков и травм. Прыжков по началу быть вообще не должно. Рол надо отрабатывать отдельно. Это и так не слишком просто. На мягком мате или на траве. К прыжку переходим потом, когда будем готовы. И помним, что кроме прыжков в паркуре еще масса элементов.

Четвертое.
     Элементы... Многие сразу хватаются за крутой словарик паркура и начинают пытаться копировать разные cat walk, сприн, тик-так и т.п. Думайте своей головой. Паркур это дисциплина естественных движений, прежде всего. При беге вы преодолеваете препятствие наиболее простым, а не красивым способом. Уроки Себа Фукана для продвинутых учеников, а нам пожалуйста Дэвида Белля. Поэтому тренируйте самые базовые элементы. Начинайте с малого, а за этим придет опыт и ощущение относительной безопасности.
    К сожалению, несчастные случаи неизбежны для любого человека. Все потому, что в паркуре существуют собственные правила, и получение травм на тренировках не является нормой. Вся наша жизнь действительно влечет за собой риск, это очевидно. И нет сомнения, что дисциплина столь динамическая и энергичная как Паркур – также влечет за собой определенную опасность.
      Но изменить это можно. Трейсер может обезопасить себя от физического вреда. Тот, кто обучается правильно, разумно, станет менее неуклюжим в жизни, менее подверженным несчастным случаям, и больше узнает окружающий нас мир.